Шановні учасники освітнього процесу!!!
В разі виявлення порушень прав та інтересів дітей, а також для оперативного вирішення даних питань, ви можете звернутися до керівника або педагогічних працівників, які, відповідно до посадових обов’язків, забезпечують збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини.

З питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей можна звернутися:

• на Національну дитячу «гарячу» лінію телефонні номери 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного);
• до Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства: телефонний номер 1547.

Також повідомляємо, що Урядом затверджено Державну соціальну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року» (постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.18 № 453).

Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі дошкільної освіти

Булінг або цькування — це насильство, що вчиняється стосовно дитини і може заподіяти шкоду її психічному або фізичному здоров’ю.

Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

​Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

​У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою. Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.

Рекомендації до оформлення заяви

1. Подається державною мовою.
2. Чітко вказуються прізвища.
3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.
4. Не допускати виправлень.
5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.

Реагування на доведені випадки булінгу

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб;

​2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання;

​3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

• якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
• якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

​4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії;

​5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Булінг учасника освітнього процесу

Стаття 173-4. Кодекс України про адміністративні правопорушення

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого:

— тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення:

— тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років:

— тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років:

— тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА БУЛІНГ

Малолітніх осіб не можна притягнути до адмінвідповідальності за булінг. Тому саме батьки дітей або їх законні представники нестимуть відповідальність за булінг, вчинений нащадками, як особи, які відповідальні перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

На керівника закладу освіти покладена особлива місія у недопущенні та врегулюванні проявів булінгу. Звідси — і відповідальність за байдужість та бездіяльність у донесенні інформації до компетентних органів.

Відповідне рішення про притягнення винних до відповідальності ухвалюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Однак таке рішення є практично завершенням адмінсправи. А йому передує складення протоколу про адмінправопорушення, яке належить до компетенції органів нацполіції (ст. 255 КпАП).

Отже, особи (законні представники), яким стало відомо про булінг, або які постраждали від нього, можуть звертатись як до керівника закладу освіти, який повинен скликати спецкомісію для розслідування випадку та повідомити органи нацполіції, так і безпосередньо до органів нацполіції.

«На плечі» уповноважених представників органів нацполіції покладений обов’язок зібрати докази булінгу, який передує розгляду справи судом.

Доказами можуть бути:

пояснення порушників, свідків, потерпілих;

фото-, кінозйомка, відеозапис тощо.

Сам протокол також виконуватиме роль доказу під час прийняття рішення про притягнення/непритягнення до адмінвідповідальності за булінг.

При накладенні стягнення суд враховуватиме характер булінгу, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Нариклад, щире каяття, вчинення порушення вагітною чи то під впливом тяжких сімейних обставин може призвести до легшого покарання. А булінг у стані сп’яніння, продовження булінгу, незважаючи на вимогу правоохоронця припинити порушення, може мати наслідком застосування штрафу або громадських/виправних робіт в найбільших розмірах і тривалості.